Що ми знаємо про дизайн у футболі?
Футбол вигадали англійці, які вважаються дуже консервативним народом. Цей вид спорту розвивався протягом усього 19 століття. Організовувалися окремі гуртки та футбольні спільноти, вони зберігалися та вдосконалювалися вже у наші дні, стали прототипами найвідоміших клубів.
Традиції будь-якої спортивної гри передаються разом із правилами та атрибутами. М’яч, форма, ворота пенальті можна продовжувати довго.
А футбольні клуби можна розрізнити за кольором форми та логотипу. Логотипи, у свою чергу, відображали особливості місцевості – герб міста або району, зображення та історичну пам’ятку, картина національного художника.
Проте з часом і логотипи, і форма можуть змінюватися, хоча будь-які спроби змінити що-небудь в атрибутиці завжди придушувалися представниками та прихильниками клубів. Велике значення у футболі має колір як деталь становлення футбольної культури. І колір міг залежати від будь-яких обставин.
Наприклад, у гравців мадридського клубу “Атлетіко” “фірмовими” кольорами ще з ХХ століття вважалися білий і червоний. А все тому, що тканина для форми купувалась за найнижчою ціною на заводі, де виготовлялися матраци. В результаті членів клубу стали називати “матрацниками”, це прізвисько можна почути і зараз.
Спочатку це були светри, довгі бриджі на ременях та обов’язкові кепки (або шапки). Потім, уже в 20 столітті – більш звичні для нас футболки та короткі шорти, що нагадують “сімейні” труси, та бутси. Така форма протрималася й донині, але потім з’явився ще один унікальний атрибут, який дозволяє спортсменам перемагати.
У 1954 році німецький підприємець та винахідник Адольф Дасслер вигадав для футбольної команди ФРН бутси зі знімними шипами. І вони були вдвічі легші за звичайні бутси, а тому команда здобула впевнену перемогу над своїми головними противниками – угорцями.
З цього моменту починається історія Adidas, а у ЧС-58 національні команди виходять на поле у взутті виробництва цієї фірми. Компанія починає інтенсивно виробляти спортивний одяг, а 1967 року компанія презентує спортивні костюми. Футбольні матчі приваблюють дедалі більше глядачів, а обличчям фірми Adidas виступає відомий футболіст із Німеччини Франц Беккенбауер.
У цей час брат Адольфа Руді Дасслер засновує ще одну компанію з виробництва спортивного одягу під назвою Puma. Потім з’являються не менш легендарні надалі компанії Reebok і Nike.
Спочатку це просто швейні фабрики, які виготовляють одяг для спортсменів, і лише потім брендовані корпорації. На той час у футболі не було комерції, спонсорських контрактів та реклами на матчах.
Комерціалізація футболу починається у 70-х роках ХХ століття. Команди потрібно забезпечувати – одягати, годувати, перевозити. Кошти цього виділяють спонсори. Водночас трансляції футбольних матчів зашкалюють за кількістю переглядів та глядачів. Зрозуміло, тепер багато компаній мріють розмістити свої логотипи на стадіонах.
Німці і тут не підкачали – власники клубу «Айнтрахт» вирішили розмістити на формі логотип лікерного магната Jägermeister замість свого. Після цього на формі команди “Баварія” з’явився логотип adidas, і решта команд стала робити такі ж “махінації”.
Спонсори змінюються, а вболівальники не можуть зі стовідсотковою впевненістю описати форму команд, які грали в ній, наприклад, років п’ять тому на чемпіонаті. Але згадають, що було на формі своїх фаворитів, якщо вони перемогли.
Подією величезного масштабу команди буде зміна титульного спонсора – це домовленості, контракти, узгодження, затвердження. Створюються варіанти розміщення, презентації, відеоролики. Для дизайнерів тут – непочатий фронт роботи.
Крім того, постає питання айдентики – сукупності всіх елементів форми з логотипами спонсорів. Тільки сьогодні власники клубів розуміють, як важливо продумувати дизайнерські схеми та вміти їх реалізовувати. У процесі беруть участь не дві, а одразу чотири сторони: сам клуб, дизайнерська компанія, компанія-виробник одягу та вболівальники.
Всі ці сторони повинні бути зацікавлені в якісній формі, що приваблива і викликає позитивні переможні емоції. Наприклад, уболівальники можуть за зміни айдентики можуть навіть страйкувати. Все тому, що бренди у футболі вводяться в культ.
Тут можна згадати випадок із клубом “Ювентус”, коли він символіку. Її прийняли спортсмени, дизайнери, пересічні глядачі. Фанати були обурені ребрендингом, підписували петиції та бунтували кілька місяців. Але керівники не повернули колишній логотип.
Зовсім інша історія сталася з клубом Барселона, де було вирішено провести рестайлінг. Новий логотип не сподобався фанатам і керівництво вирішило не ризикувати. Колишнє лого було повернено на форму.
Що стосується виробників спортивного одягу, то їхня роль теж важлива і впливова – вони виготовляють форму відповідно до дизайнерських розробок. А самі дизайнери Адідаса, Пуми та інших брендів роблять спільну “картинку” айдентики у формі футбольного клубу кожного сезону.
Тут є різниця в розробках для команд різного статусу: іменитим топовим клубам створюють дизайн вищого рівня та унікальності. Для звичайних “скромних” клубів форма виготовляється за шаблонами. Третій, резервний комплект форми зазвичай відрізняється від першого та основного, колір часто не відповідає фірмовому.
Загалом у створенні дизайну для футболу є багато нюансів, про які нам навіть складно здогадатися.