Як вчитися якісніше та швидше. Найкращі методи
Безперечно, через десяток років навчатися людям буде набагато простіше, ніж зараз. Наукові фантасти люблять писати про часи, коли мозок людини безпосередньо пов’язаний з комп’ютером або інтернетом. Адже результатом стане ідеальна пам’ять і як наслідок максимально якісне навчання. Тут ми пропонуємо найкращі в історії методи, які вам знадобляться.
Экзокортекс
До цього нам поки що далеко, але й зараз уже люди намагаються застосувати комп’ютер як ефективний зовнішній мозок людини. Цей процес називають “екзокортекс”. Термін почав застосовувати Анатолій Левенчук, відомий як авторка книг у сфері освіти.
Словом “екзокортекс” він називає технології “зовнішньої пам’яті”. Якщо трохи подумати, все стає зрозумілим, тому що ми, наприклад, у процесі навчання запам’ятовуємо матеріал, коли його бачимо, читаємо або записуємо. Таким чином, писемність – і є екзокортекс.
Ми у своєму двадцять першому столітті можемо похвалитися безліччю екзокортексів – це і комп’ютери, і планшети, і звичайно смартфони. Папір і олівці, звичайно, теж залишаються, але використовуються все рідше (як предмети для запам’ятовування).
А мозок, якщо його не використовувати за призначенням, може зупинитися у своєму розвитку, і люди його активно застосовують. А на допомогу йому беруть різні програми, винайдені тямущими програмістами. Тому нашому мозку стає все легше вчитися, мислити та просто банально розуміти.
Зеттелькастен
А тепер розповімо ще одну історію, яка допоможе нам зробити несподівані висновки про якість продуктивності мозку. Задовго до діяльності вищезгаданого автора розумних книг жив ще один геній. Це був німець Ніклас Луман, і назвати його фахівцем у будь-якій галузі ми не зможемо. Чому?
Цей вчений займався не однією наукою, а декількома, і за 40 років своєї діяльності написав та видав кілька сотень статей та понад 70 великих книг. Роботи його були присвячені математики, кібернетиці, біології, соціології, інформатики. При цьому щороку він писав по одній (частіше по дві) книги та дуже багато статей.
Причому жодна з робіт не була написана “аби-як” – у кожній були раціональні думки та корисні висновки. Це була зовсім не нісенітниця, а серйозні наукові праці. Тепер вони вважаються класикою, і їх вивчають студенти вишів.
А тепер – увага! У Нікласа не було комп’ютера, вони писав свої книги ручкою на папері або на друкарській машинці, якою користувався з великими труднощами (“двома пальцями”).
В одному з інтерв’ю він сказав, що “не вигадує все самостійно”, і що продуктивність роботи виходить завдяки методу Зеттелькастену. Якщо перекласти з німецької, це “ящик для нотаток”, а якщо застосувати до нашого питання, то – спосіб організації думок.
Тепер у всьому світі цю систему вивчають, пропонують, аналізують – так високо вона стала цінуватися в навчанні. Пропонуємо її вам. По пунктам.
- Вивчаючи теми, робіть короткі нотатки з питань.
- З’єднуйте ці нотатки, проводячи між ними логічні зв’язки чи теги.
- Постійно вчитуйтесь у створену “мережу” та актуалізуйте її – прибирайте зайве, додавайте необхідне.
Підкресліть подумки червоним маркером пункт 2 – він і є генератор. який перетворює нотатки на знання. А тепер подумайте, що нагадує вам система Лумана? Мабуть, інтернет.
Особистий экзокортекс вченого допомагав йому звільняти мозок, залишаючи у ньому найважливіше. А ідеї він генерував завдяки усвідомленню зв’язків між відокремленими даними.
При цьому вчений використовував паперові картки та записи ручкою, а зараз є безліч можливостей робити те ж саме, але швидше і ефективно. В інтернеті є безліч програм, які допомагають складати нотатки та автоматично пов’язувати їх між собою за допомогою посилань.
В результаті ви отримаєте власну базу даних, “вікіпедію” з графами та папками. Ось вам і зеттелькастен.
Інтервальне повторення
Тут ми розповімо ще про одного вченого, теж німецького – Германа Еббінгауза. Цей учений вивчав найважливішу властивість людини, що використовується у навчанні – запам’ятовування. І ось що з’ясував Еббінгауз.
Запам’ятовування – це чиста пам’ять, і процеси мислення на неї не впливають. Розумний німець під час експериментів спочатку пробував метод заучування. Пропонувалися безглузді склади – два приголосні звуки і один голосний, всі вони не були пов’язані ні між собою, ні з якимось поняттям, ні асоціаціями.
Однак якщо навіть уперше людина повторює ці склади без помилок, то далі все одно швидко забуває їх. Через годину після запам’ятовування він забуває близько 60 відсотків усієї інформації, а через кілька годин може повторити лише 35 відсотків, а через шість днів – 20 відсотків.
Еббінгауз вирішив застосувати ще один спосіб – повторення через певні інтервали часу.
Процес інтервального повторення відбувається у п’ять етапів:
- Перше повторення одразу після запам’ятовування
- 20-30 хвилин після того, як вперше повторили
- Один день після того, як повторили вдруге
- Два-три тижні після повторення третього
- Два-три місяці – після четвертого.
Метод набув популярності у вивченні іноземних мов і був названий “інтервальним”. Особливо часто ним користуються у школах – пишуть питання на одному боці картки, відповідь – на другому. Якщо важко – завжди можна перевернути та підглянути. Так можна запам’ятовувати факти, дати, терміни, правила та багато чого ще. Головне тут коротка чітка інформація.
А якщо використовувати всі три методи в навчанні, об’єднати їх, то можна досягти небувалих успіхів. І мозок розвантажимо, і мети досягнемо.
А зараз
ТОП-3 поради
Не поспішайте, не рвіться, бо можете нашкодити, видихнутися і все кинути. Не можна стати програмістом за місяць чи два. Ні найкращі системи, ні суперська техніка не додадуть вам знань. Потрібне прагнення, терпіння та багато годин роботи.
Не намагайтесь дізнатися відразу і все. Вибирайте тільки найважливіше та потрібне саме в цей момент. І так поступово, у міру надходження питань. І не звертайте уваги на інші привабливі пропозиції. Тільки потрібне!
Доповнюйте теорію практикою. Ніяка вивчена інформація не принесе успіху, якщо її не спробувати на смак. Коли все будемо виходити на практиці, з’явитися ні з чим не порівняльна і дуже сильна мотивація.